З 1 вересня 2027 року в Україні запрацює профільна середня освіта. Готуючись до цього переходу, Кабінет Міністрів оновив чотири державні стандарти загальної середньої освіти - ті, що були затверджені у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках, повідомляє МОН.
Мета змін - підготувати школи до нової системи. Учні, які розпочали навчання до запровадження Нової української школи, зможуть завершити його за Державним стандартом 2011 року.
Одна з найбільш конкретних змін для учнів середньої ланки: у 7-9 класах на предмети громадянської та історичної освітньої галузі додають дві години в межах базового навчального плану.
Українознавчий компонент для дітей за кордоном і на окупованих територіях
Окремий блок стосується дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Для них у стандартах початкової, базової та профільної середньої освіти закріпили спеціальні базові навчальні плани з українознавчим компонентом. МОН пояснює: такий підхід дозволить дітям зберігати зв'язок з українською освітньою системою без необхідності одночасно проходити дві повноцінні навчальні програми.
Спільні плани для ліцеїв і профосвіти
Стандарт профільної середньої освіти запроваджує спільні навчальні плани для академічних ліцеїв, закладів професійної освіти та закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти. Це має гарантувати однакові принципи організації навчання незалежно від типу закладу. Спеціалізовані школи отримають окремий базовий план із ширшими можливостями для поглибленого вивчення предметів, профільних курсів, факультативів та індивідуальних занять.
Нова термінологія в інклюзивній освіті
Стандарти також змінюють мову опису учнів з особливими освітніми потребами. Замість медичних діагнозів у документах фіксуватимуть функціональні труднощі дитини під час навчання та необхідний рівень підтримки. Наприклад, замість формулювання «діти з порушенням слуху» діятиме поняття «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічні зміни охоплюють труднощі, пов'язані із зором, мовленням, опорно-руховим апаратом, інтелектуальним розвитком та іншими потребами. МОН зазначає, що такий підхід має дозволити більше зосереджуватися на можливостях і розвитку дитини, а не на її медичному статусі.
Загалом оновлення торкнулися навчальних планів, українознавчого компонента й підходів до інклюзивної освіти. Упродовж серпня МОН планує внести уточнення до типових освітніх програм, щоб школи могли організувати навчальний процес відповідно до нових вимог.
