Православна церква України, що перейшла на новоюліанський календар, відзначає Горіховий Спас 16 серпня. Ті, хто дотримується юліанського календаря, святкують 29 серпня.
Горіховий Спас - третє і фінальне свято в серії трьох літніх Спасів, присвячених збиранню врожаю. Перед ним відзначають Медовий та Яблучний. У народі свято знають під кількома іменами: Хлібний, Третій, Полотняний і Спас на полотні. Перші два відображають час дозрівання горіхів і пшениці, а «Полотняний» і «Спас на полотні» походять від легенди про образ Ісуса, що відбився на тканині.
Цьогоріч свято припало на неділю. Віруючі йдуть на богослужіння й приносять до храму кошики з продуктами: хліб, булочки та іншу випічку, фрукти, овочі, горіхи, колоски. За народним переконанням, освячена їжа сприяє здоров'ю та допомагає у боротьбі з хворобами.
Окрім їжі, на Горіховий Спас освячують тканини - передусім вишиті рушники. Таке полотно зберігають і використовують під час вінчань, хрещень і пологів.
Оскільки Успенський піст уже завершився, святковий стіл може включати м'ясні страви. Традиційно центральне місце на ньому займають хліб, горіхи та пироги з яблуками. За народним звичаєм, чим щедріший стіл - тим більший достаток у родині; частувати прийнято і близьких, і малозабезпечених людей.
Прикмети та заборони
Є прикмета на удачу: знайти грецький горіх із двома зрослими плодами й носити його в кишені як оберіг. Народні прикмети також окреслюють, чого в цей день слід уникати:
сваритися й ображати близьких;
відмовляти тим, хто просить про допомогу;
скаржитися на труднощі;
лінуватися.
Церковна основа свята - перенесення Нерукотворного образу Ісуса Христа з міста Едеса до Константинополя. Згідно з новозавітним переказом, цар Абгар, правитель сирійської держави Осроена зі столицею в Едесі, тяжко захворів і відправив художника до Ісуса з проханням намалювати Його портрет. Художнику це не вдалося - образ Христа змінювався на очах. Тоді Ісус вмився й витер обличчя тканиною; на ній чудесним чином відбився Його образ. Полотно доставили царю, і той одужав.
Образ дістав назву «Спас Нерукотворний» - оскільки з'явився без участі художника. Він вважається першою іконою в історії християнства. У 944 році за наказом правителя Візантії реліквію перевезли до Константинополя, однак після розграбування міста у XIII столітті вона безслідно зникла.